Четверг, 09.04.2020, 05:00
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Кафедра культурологии и информационной деятельности

Меню сайта
Категории каталога
Статьи [67]
Клуб выпускников [0]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Статьи

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ФАХОВИХ ВИДАНЬ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

УДК 316.774:[070.41+004.738.5](043)                                           Соловей Ю.О.

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ФАХОВИХ ВИДАНЬ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Дослідження інформаційних потоків, їх моделювання на сьогодні стає одним із найбільш інформативних методів кількісного дослідження динаміки окремих тематичних напрямів. Із зміною розмірів інформаційних потоків роблять висновки щодо швидкості розвитку окремих напрямів вивчення об’єкту та всього інформаційного простору.

Інформаційний моніторинг – це «систематичний збір та обробка інформації, яка може бути використана для покращення процесу прийняття рішення, для інформування суспільства і як інструмент зворотнього зв’язку з ціллю здійснення проектів, оцінки програм чи розробки політики» [3]. Особливість моніторингу як процесу полягає у безперервності та системності спостереження за відповідним об’єктом чи системою об’єктів.

Виділяють основні функції моніторингового дослідження, серед яких наступні:

-        інтегративна – тобто розробка процесів, що відбуваються у системі досліджуваного об’єкту;

-        діагностична – це «сканування» досліджуваної системи та виявлення змін, що в ній відбуваються;

-        експертна – здійснення експертизи стану, форм, методів розвитку досліджуваного об’єкту;

-        інформаційна – отримання та розповсюдження інформації, що дозволяє аналізувати та прогнозувати стан та розвиток дослідження.

Інформаційний моніторинг є одним із елементів експертизи наукової комунікації. Завдяки проведенню аналізу фахових видань можна простежити тенденції розвитку науки. Відповідно до постанови президії ВАК України від 10.02.99 №1-02/3 «Про публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та їх апробацію» фаховими вважаються видання, що «можуть бути включені до переліків наукових фахових видань, що затверджує ВАК України» [2].

Згідно із «Переліком  наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук від 01.07.2010  р. № 1-05/5» фаховими виданнями за напрямом «Документознавство. Архівознавство» вважаються наступні видання: «Вісник книжкової палати», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Студії з архівної справи та документознавства», «Актуальні питання масової комунікації», «Бібліотечний вісник», «Вісник Львівського університету», «Інформаційне суспільство», «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського», «Образ», «Освіта регіону», «Рукописна та книжкова спадщина України. Археологічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів», «Стиль і текст» [1].

Виходячи з того, що число фахових видань постійно зростає і нові видання ще не мають великої кількості випусків, то для проведення моніторингового дослідження були обрані: науково-практичний журнал «Вісник книжкової палати», науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» та науковий щорічник «Студії з архівної справи та документознавства».

 Моніторингове дослідження було здійснено за наступними критеріями:

-                                                  місце документознавчих публікацій у загальній сукупності статей;

-                                                  проблематика в галузі документознавства;

-                                                  центри розвитку документознавства на основі кількісного аналізу фахових видань;

-                                                  індекс цитування.

Аналіз періодичних фахових видань з документознавства дав змогу виявити особливості їх змістовності. В ході дослідження інформації, що містять ці періодичні видання було зроблено висновок, що серед загальної кількості статей, яку вони містять, переважне місце належить саме документознавству, так у науково-практичному журналу «Вісник книжкової палати» - це від 26% до 42% із 100%, у науковому журналі «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» - це близько 33% із 100%, а у науковому щорічнику «Студії з архівної справи та  документознавства» - від 30% до 40% із загальної сукупності 100%. Порівняльний аналіз авторства публікацій, що містяться у даних журналах виявив найбільш авторитетні постаті в цій науковій галузі, такі як: Г.Швецова-Водка, С.Кулешов, Н.Кушнаренко та М.Слободяник.

Змістовний аналіз статей дозволив виявити найбільш дискусійні питання в галузі документознавства. Серед них вже 5 років поспіль не втрачає свого значення проблема визначення структури і сутності документознавства як самостійної наукової галузі. На основі моніторингового дослідження можна виявити динаміку в розвитку дискусії, що виявилась в принциповому розмежуванні позицій Київської та Харківської шкіл, яскраво виявлена позиціями Н. Кушнаренко та М. Слободяника.

Кількісний аналіз публікацій з урахуванням географічного чинника дозволив виявити наукові центри, де здійснюється формування концептуальних засад документознавства, якими вважаються такі міста, як Київ, Харків та Рівне, а саме навчальні заклади цих міст – ХДАК, НАКККіМ, РДГУ.

Ознайомлення з результатами моніторингу в галузі документознавства є вельми важливим елементом  професійного становлення студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», оскільки дозволяє вже на ранньому етапі становлення (1 – 2 курс) сформувати аналітичне ставлення до опанування матеріалу і зорієнтуватися в тенденціях розвитку науково знання.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1.      Постанова президії ВАК України від 01.07.2010  р. № 1-05/5 про «Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» [Електронний ресурс] – 2010.– Режим доступу: www.vak.org.ua.

2.      Про внесення до переліку фахових видань//Бюлетень Вищої  атестаційної комісії України, 2005. - №3. – С. 49.

3.      Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Є.В. Сірий. – Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – 408с.

Категория: Статьи | Добавил: Кафедра (07.11.2010)
Просмотров: 3499 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]