Вторник, 22.05.2018, 08:19
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Кафедра культурологии и информационной деятельности

Меню сайта
Категории каталога
Статьи [67]
Клуб выпускников [0]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Статьи

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВА ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ

УДК 316.612                                                                                           В.В. Миронова

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВА ЗАГАЛЬНОЇ|спільної|  КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ 

Постіндустріальний стан|достаток| людської цивілізації правомірно пов'язують з розвитком інформаційного суспільства|товариства| – суспільства|товариства|, рівень якого у вирішальному|ухвальному| ступені|мірі| визначається кількістю і якістю накопиченої інформації, її свободою та доступністю. Виникнення інформаційного суспільства|товариства| нерозривно пов'язане з усвідомленням фундаментальної ролі інформації у суспільному|громадському| розвитку, розглядом в широкому соціокультурному контексті таких феноменів, як інформаційні ресурси, нові інформаційні технології, інформатизація.

Становлення інформаційного суспільства|товариства| зажадало забезпечити адекватність освіти|утворення| динамічним змінам, що відбуваються|походять| в природі й суспільстві|товаристві|, всьому навколишньому середовищу, збільшеному|зрослому| об'єму|обсягу| інформації, стрімкому розвитку нових інформаційних технологій. Особливе значення в інформаційному суспільстві|товаристві| набуває|придбаває| організація інформаційної освіти|утворення| та підвищення інформаційної культури особистості|особистості|. Сьогодні є всі підстави говорити про формування нової інформаційної культури, яка може стати елементом загальної|спільної| культури людства.

Такою стануть знання про інформаційне середовище|середу|, закони його функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Інформаційна культура поки що є|з'являється| показником не загальної|спільною|, а, скоріше|скоріше|, професійної культури, але|та| з часом|згодом| стане важливим|поважним| чинником|фактором| розвитку кожної особистості|особистості|.

Поняття "інформаційна культура" характеризує одну з граней культури, що пов'язана з інформаційним аспектом життя людей. Роль цього аспекту в інформаційному суспільстві постійно зростає; і сьогодні сукупність інформаційних потоків навколо кожної людини така велика, різноманітна і розгалужена, що вимагає від нього знання законів інформаційного середовища і уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Інакше він не зможе адаптуватися до життя в нових умовах, зокрема, до зміни соціальних структур, наслідком якої буде значне збільшення чисельності працюючих у сфері інформаційної діяльності та послуг. В даний час існує безліч визначень інформаційної культури.

У широкому сенсі|змісті| під інформаційною культурою розуміють сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур, їх з'єднання|сполучення| у загальний|спільний| досвід|дослід| людства.

У вузькому сенсі|змісті| – оптимальні способи поводження із знаками, даними, інформацією й представлення їх зацікавленому споживачеві щодо вирішення теоретичних і практичних завдань|задач|; механізми вдосконалення технічних засобів|коштів| виробництва, зберігання та передачі інформації; розвиток системи навчання|вчення|, підготовки людини до ефективного використання інформаційних засобів|коштів| й інформації.

Один з|із| провідних фахівців|спеціалістів| в області інформатизації Е.П. Семенюк під інформаційною культурою розуміє інформаційний компонент людської культури в цілому|загалом|, що об'єктивно характеризує рівень всіх здійснюваних у суспільстві|товаристві| інформаційних процесів та існуючих інформаційних стосунків.

Історія інформаційної культури налічує тисячоліття. Точкою відліку логічно визнати момент зміни формального відношення до сигналу ситуації, яке було властиве тваринному світу, на змістовне, властиве виключно людині. Обмін змістовними одиницями послужив основою розвитку мови. До появи писемності становлення мови викликало до життя обширну гамму вербальних методик, породило культуру поводження зі сенсом і текстом. Письмовий етап концентрувався навколо тексту, що увібрав у себе все різноманіття усної інформаційної культури.

Інформаційну культуру людства в різний час приголомшували інформаційні кризи. Одна з|із| найбільш значних кількісних інформаційних криз привела до появи писемності. Усні методики збереження|зберігання| знання не забезпечували повного|цілковитого| збереження зростаючих об'ємів|обсягів| інформації та фіксації інформації на матеріальному носієві, що породило новий період інформаційної культури – документальний. До його складу увійшла культура спілкування з|із| документами: витягання|видобування| фіксованого знання, кодування та фіксації інформації; документографічного| пошуку. Оперування інформацією стало легше, зазнав зміни образ|зображення| мислення, але|та| усні форми інформаційної культури не тільки|не лише| не втратили свого значення, але й збагатилися системою взаємозв'язків з|із| письмовими. Чергова інформаційна криза викликала|спричиняла| до життя комп'ютерні технології, які модифікували носій інформації, а також автоматизували деякі інформаційні процеси.

Сучасна інформаційна культура увібрала до себе усі свої попередні форми та з'єднала їх в єдиний засіб|кошт|. Як особливий аспект соціального життя вона виступає|вирушає| як предмет, засіб|кошт| і результат соціальної активності, відображає|відбиває| характер|вдачу| і рівень практичної діяльності людей. Це результат діяльності суб'єкта і процес збереження|зберігання| створеного, розповсюдження|поширення| і споживання|вжитки| об'єктів культури.

В даний час|нині| створюється база щодо формування суперечності|протиріччя| між категорією індивідів, інформаційна культура яких формується під впливом інформаційних технологій та відображає|відбиває| нові зв'язки й стосунки інформаційного суспільства|товариства|, і категорією індивідів, інформаційна культура яких визначається традиційними підходами. Це створює різні рівні її якості при однакових витратах|затратах| сил і часу, вабить|спричиняє| об'єктивну несправедливість, що пов'язане зі зниженням можливостей|спроможностей| творчого прояву|вияву| одних суб'єктів у порівнянні з іншими.

До критеріїв інформаційної культури людини відносяться:

·   уміння адекватно формулювати свою потребу в інформації;

·   ефективно здійснювати пошук потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів;

·   переробляти інформацію та створювати якісно нову;

·   провадити індивідуальні інформаційно-пошукові системи;

·   адекватно відбирати й оцінювати інформацію;

·   здібність до інформаційного спілкування та комп'ютерну грамотність.

Все вище перераховане повинне базуватися на усвідомленні ролі інформації у суспільстві|товаристві|, знанні законів інформаційного середовища|середи| та розумінні свого місця|місце-милі| в ньому, володінні новими інформаційними технологіями.

Рівні реалізації інформаційної культури людини включають до себе:

1. когнітивний рівень – знання й уміння;

2. емоційно-ціннісний – установки, оцінки, стосунки;

3. поведінковий – реальна та потенційна поведінка.

Велике значення у формуванні інформаційної культури має освіта|утворення|, яка повинна формувати нового фахівця|спеціаліста| інформаційного співтовариства|спілки|, що володіє наступними|слідуючими| уміннями і навиками|навичками|: диференціації інформації; виділення значущій інформації; вироблення критеріїв оцінки інформації; робити|виробляти| інформацію та використовувати її.

Т.ч., оволодіння інформаційною культурою – це шлях|колія| універсалізації якостей людини, сприяючий реальному розумінню людиною самого себе, свого місця|місце-милі| і своєї ролі у суспільстві та у світі в цілому.  

Категория: Статьи | Добавил: Кафедра (07.11.2010)
Просмотров: 12444 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]