Вторник, 22.05.2018, 08:17
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

Кафедра культурологии и информационной деятельности

Меню сайта
Категории каталога
Статьи [67]
Клуб выпускников [0]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Статьи

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

УДК 316.612                                                                                                      М.Е. Худокормова

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

«Ми вступаємо до періоду, коли культура має значення більше, ніж коли-небудь|будь-коли|. Культура не є|з'являється| чимось окам'янілим|окаменіло| в янтарі|Бурштині|, це те, що ми створюємо наново|заново| щодня».

                                                    А. Тоффлер.

У межах|у рамках| культурологічного підходу інформаційна культура розглядається|розглядує| як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві|товаристві|, як складова процесу формування культури людства.

У межах|у рамках| інформаційного підходу більшість визначень має на увазі сукупність знань, умінь і навиків|навичок| пошуку, відбору, аналізу інформації, тобто|цебто| всього того, що включається до інформаційної діяльності, направленої|спрямовану| на задоволення інформаційного підходу. Більш того|більше того|, частина|частка| авторів звужує інформаційну культуру до меж комп'ютерної грамотності.

Сьогодні нам близьке визначення фахівців|спеціалістів|, які враховують інформаційну культуру однією із граней загальнолюдської культури або інформаційною компонентою| людської культури в цілому|загалом|. При цьому трактуванні інформаційна складова немов|немовби| пронизує усю споруду|спорудження| культури, вона належить до тих її «конструкцій, що несуть», які забезпечують її логічну цілісність.

Залежно від суб'єкта, який виступає|вирушає| носієм інформаційної культури, останню можна розглядати|розглядувати| на трьох рівнях:

- інформаційна культура особистості|особистості|;

- інформаційна культура окремих груп співтовариства|спілки| (певного соціуму, нації, вікової або професійної групи і т.д.);

- інформаційна культура суспільства|товариства| в цілому|загалом|.

У сучасних дослідженнях інформаційної культури переважає інформаційний підхід, оскільки дана проблематика прийшла в науку з|із| інформаційної сфери.

Інформаційна культура виявляється в інформаційній поведінці людей. Під інформаційною поведінкою ми розуміємо образ|зображення| дій, сукупність зусиль, що робляться людиною для отримання|здобуття|-засвоєння та використання-створення|створіння| нового знання, його передачі і розповсюдження|поширення| у суспільстві|товаристві|.

Інформаційна поведінка, з одного боку, відображає|відбиває| активність особистості|особистості| як суб'єкта, що пізнає, його уміння орієнтуватися в інформаційному просторі. З іншого боку, в інформаційній поведінці виявляється ступінь|міра| доступності та комфортності використання сукупних інформаційних ресурсів або, інакше, ті можливості|спроможності|, які суспільство|товариство| надає індивідові, прагнучому відбутися як професіоналові й особистості|особистості|. Представляється, що в самий найближчий час доля кожної конкретної людини залежатиме від того, наскільки він здатний|здібний| своєчасно знаходити|находити|, отримувати|одержувати|, адекватно сприймати та продуктивно використовувати нову інформацію (точніше, нове знання) у своєму повсякденному житті.

Рівень інформаційної культури відчутно впливає на успішність життєдіяльності особистості|особистості| та розширює свободу дій людини. В даний час|нині| уміння знаходити|находити| і використовувати інформацію впливають на соціальний статус в не меншому ступені|мірі|, чим здобута освіта|утворення|, економічний і соціальний стан сім'ї та інші соціальні чинники|фактори|. Можна передбачати час, коли умовою входження до інтелектуальної еліти стане рівень інформаційної культури особистості|особистості|.

Доведено, що інформаційна поведінка різних соціальних груп піддається спостереженню, зіставленню й оцінці. Розроблена методика вивчення інформаційної поведінки людей, придатна для цілей стратифікації суспільства|товариства|.

Немає сенсу|змісту| міркувати про те, яке значення у житті суспільства|товариства| та людини має культура. Саме культура є|з'являється| якісною характеристикою того або іншого ступеня|рівня| розвитку суспільства|товариства|. Саме культурою людина заповнює свою природну незавершеність, і якщо природа робить|чинить| людину індивідом, а суспільство|товариство| наділяє людину соціальними якостями і формує його як особистість|особистість|, то культура наділяє людину унікальною індивідуальністю. Не випадково проблеми розвитку культури та вплив на цей розвиток різних чинників|факторів| – природи, техніки, політики та ін. є|з'являється| однією з вічних проблем філософської рефлексії. Нині на перший план висувається проблема взаємовідношення культури з|із| науково-технічним прогресом, що бурхливо розвивається.

Відзначаючи органічну єдність культури і техніки не можна не бачити й складні взаємини між ними, які не мають однозначного трактування. Складність цих взаємин і відмінності у розумінні проблеми пояснюється|тлумачить|, з одного боку, тим, що культура – багатогранний соціальний феномен, що включає до себе різноманітні|всілякі| елементи – від матеріального виробництва до таких елітарних сфер, як мистецтво, філософія та інші духовні області. Безумовно однакового механізму взаємовідношення техніки з|із| цими такими|настільки| відмінними складовими культури бути не може. З іншого боку, самій техніці теж|також| не позичати складність, вона включає найякісніші артефакти – від молотка до комп'ютера. Тут теж|також| немає місця|місце-милі| стандартному взаємовідношенню різних видів технічних пристроїв|устроїв| із|із| культурою. Нарешті|урешті|, слід врахувати і ту обставину, що в процес взаємовпливу культури і техніки майже завжди вплітаються соціальні, політичні, філософські, моральні та інші обставини.

Оригінальну точку зору на майбутнє сучасної культури під впливом науково-технічного прогресу висловлює відомий письменник фантаст С. Лем у своїй статті «Культура як помилка». Він вважає культуру за засіб|кошт| адаптації людини до випадковостей, системою умовностей, які допомагають нам примиритися з|із| неприйнятними для нас явищами. Вона не переробляє людини, а лише оберігає|запобігає| від усіх заперечень, які людина могла б пред'явити природній еволюції, виправдовує усі випадкові явища і процеси на цьому шляху|колії|, пристосовувавши людину до сьогохвилинних|миттєвих| потреб|нужди|. Тому культура – це помилка, своєрідні протези людства на шляху|колії| його еволюції. Технічна цивілізація замінює уявні цінності новими і в цьому сенсі|змісті| знищує колишню культуру, зносить весь цей  непотріб|мотлох| до музею минулого, проголошує можливість|спроможність| вільних дій людини, де раніше сліпий випадок був повінчаний із|із| необхідністю. Проте|однак|, загіпнотизована культурними минулими цінностями, людина чинить опір позбавленню від них, відвертається від свого технічного рятівника|спасителя|.

Т.ч. можна зробити висновок: культура – це складний соціальний феномен, який включає до себе сукупність|лави| суспільних|громадських| явищ. Цілком природно, що той або інший культурний клімат впливає на ці явища. Не менш значущим є|з'являється| вплив науки на цю культуру. Так, велику значущість для нової культури придбала|набула| поява безпаперової інформатики. У наш час|в наші часи|  підростає нове комп'ютерне покоління

Категория: Статьи | Добавил: Кафедра (07.11.2010)
Просмотров: 2070 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]